Микола Вінграновський один із небагатьох сучасних поетів, який стрімко
увірвався на літературний олімп. А його феномінально-емоційні твори, великий
талант, щирість впливають і формують душу читача, про це та багато інших
цікавих фактів, говорилося на черговому засіданні літературно-поетичної
вітальні «Струни серця».
Присутнім було цікаво дізнатися про маловідомі факти із його життя, про те,
як після першого курсу Миколу
Вінграновського забрав із собою до Москви Олександр Довженко. Ще студентом Микола зіграв головну роль у художньому фільмі
« Повість полум'яних літ»,
автором якого був Олександр Довженко та режисер
Юлія Солнцева. За краще виконання
чоловічої ролі цей молодий,
нікому невідомий юнак отримав золоту медаль на кінофестивалі в
Лос-Анджелесі, Лондоні та Каннах (1961
рік ).
Пізніше, Миколі Вінграновському вдалося власноруч відзняти на кіностудії ім. О. Довженка такі художні стрічки, як "Берег надії»
(1967), «Сейм виходить з берегів»(1961) , «Дума про Британку» (1970), «Дочка
Стратіона» (1964), «Ескадра повертає на захід» (1966), «Тихі береги» (1973) та «Климко»
(1984).
А за своє життя тричі стати лауреатом, а саме: Лауреатом Державної премії
України імені Тараса Григоровича Шевченка(1984) за збірки творів для дітей
«Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч»; Лауреатом
літературної премії «Благовіст»; Лауреатом премії (США) Фундації Антоновичів.
Уся розповідь бібліотекаря Юхименко О. П. була підкріплена електронною
презентацією про життєвий та творчий шлях Миколи Вінграновського, аудіо
записами віршів (читав сам автор), документальним фільмом «Микола
Вінграновський. Український орфей».
На завершення зустрічі в залі пролунала думка: «Його трон короля поетів
поки що залишається непохитним».
Коментарі
Дописати коментар