Героям Небесної Сотні присвячується...

                                                                             

                             Не плачте,    мамо, я іще живий,

Хоча й лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди…
Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишене безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…

Невимовним болем, смутком і скорботою була наповнена тиша читальної зали після цих слів. Тиша, що стала символічною хвилиною мовчання за подвиг героїв Небесної сотні.

«Декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України. 20 лютого пам'ятний день - День Героїв Небесної Сотні.  Він встановлений Указом Президента України  11 лютого 2015 року з метою гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України» - розпочали свою розповідь бібліотечні працівники.

Вшанувати пам'ять героїв України, Героїв Небесної сотні завітали до бібліотеки підопічні Пенітенціарної служби, запрошені на відеорепортаж «Ваша мужність – наше щасливе майбутнє».

Бібліотекарі  нагадали присутнім ,  як у лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати "Небесною сотнею".

Ведучі заходу закликали згадати у молитвах усіх Героїв,  які поклали свої голови за наше майбутнє.

Музичний супровід -  пісні «Мамо, не плач, я повернусь весною» Оксани Максимишин-Корабель, яка була написана 12 лютого 2014 року та  українська тужлива пісня  «Пливе кача по Тисині», яка стала широковідома після її виконання під час реквієму за загиблими учасниками Революції гідності, допомогли більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну.

         Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.         

         Дивлячись на небайдужі обличчя присутніх, вважаємо, що такі  виховні заходи  лікують душу людей , які оступилися в цьому нелегкому, але прекрасному  житті ,  допоможуть  задуматися над нашим сьогоденням, своїми поступками ; допоможуть  бути гідними громадянами нашої багатостраждальної країни, привносячи свій вклад в перемогу  власним прикладом.
                                               Бібліотекар      Вікторія Груша