Щороку навесні, а саме 9 березня,
до нас приходить Шевченко. Приходить щоразу новим, неповторним. Як весна
оновлює природу, так слово Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути
чесними і милосердними, палко любити свій народ, свою Україну.
Український
народ свято вшановує пам’ять свого безсмертного пророка, поета. Кожного року ми
відзначаємо Шевченківські дні. Линуть над світом вірші та пісні, написані Тарасом
Шевченком. А його величний образ постає у нових ліричних творах поетів.
В центральній бібліотеці завжди плекають пам'ять
про видатного письменника, як символ українства. 6 березня зібравшись на
відеподорож «Пам’ятниками Кобзаря», підопічні пенітенціарної служби
поринули у далеке зарубіжжя : Бразилію, Данію, Італію, Казахстан, Канаду. Образ
Великого Кобзаря постав перед присутніми у вигляді першого українського
національного інтелігента, котрий, проживши лише 47 років, залишив після себе
величезну спадщину друкованого слова. Здійснивши мандрівку виявилося, що майже
у кожному місті, де існувала українська діаспора встановлено пам’ятник Кобзареві. А їх налічується 1384. Це рекордний показник для діяча культури.
На кінець зустрічі було зроблено висновки:
сьогодні, ціною героїв , які поклали та продовжують покладати свої життя за
нашу свободу, ми тепер виборюємо справжню Незалежність, про яку мріяв великий Кобзар
Т.Г. Шевченко, і про яку вже ніхто не
зможе сказати, що воля і свобода далися Україні надто легко. Наш народ свято
вірить в те, що Україна постане завдяки шевченківському незламному духу, його
думкам і українському слову.
Коментарі
Дописати коментар